-
1 гаснути
1) to go out; ( про вогонь) to become extinct, to die out2) to sink; ( вичерпуватися) to decline; ( втрачати сили) to weaken -
2 доходити
= дійти1) ( досягати якогось місця) to reach, to go, to walk (up, to), to walk as far as, to come (at, to)2) ( досягати якоїсь межі) to reach, to come up (to), to run (to); to amount (to); to be reduced (to)доходити бійки — to end in a fight, to fall to loggerheads, to get to loggerheads, to go to loggerheads
доходити до краю — to run to an extreme; to be reduced to extremity
доходити до суті — to come to the point, to touch the ground
3) ( дозрівати) to ripen4) ( додумуватися до чогось) to reach, to arrive (at)дійти висновку — to arrive at ( to come to) a conclusion
5) ( втрачати сили) to grow weak, to lose one's strength; to collapse, to come to an end -
3 сила
ж1) strength, force, vigour; vimсила духу — fortitude, strength of mind
2) тех., фіз. power, might, force; intensity; efficacy; energyсила вибуху — explosive power, strength of explosive
сила звуку — sound intensity; муз. volume of sound
сила тяжіння фіз. — gravity ( attractive) force
сила інерції — inertia, force of inertia
підіймальна сила — lifting ( elevating) force; carrying power ( capacity); leverage
рушійна сила — power, moving ( propelling) power, impetus, impulse
3) (мн. сили) військ. forcesголовні сили військ. — main body
4) юр. forceсила закону — force of the law, statutory force, virtue of the law
втрачати силу — to lose validity, to become invalid
5)зібратися із силами — to collect one's strength, to nerve oneself; to pull oneself together; to gather one's energies
-
4 насильство
НАСИЛЬСТВО - застосування сили або загроза її застосування. В найширшому смисловому контексті, сила - це вияв свавілля та його здійснення відповідно до намірів певного суб'єкта. З огляду на це, Н. є обмеженням, аж до зведення нанівець, можливостей вільної життєдіяльності індивідів та людських спільнот. Н. включає нав'язування у той чи інший спосіб суб'єктам неадекватних їхній природі умов життєдіяльності; зазнавати Н. означає втрачати свободу В. ідповідно до характеру здійснення і форм вияву розрізняють Н. пряме, або інституційне, фізичне, психологічне, інтелектуальне (нав'язування думки), мовне (ненормативна лексика), символічне (у деяких обрядах чи творах мистецтва). За смисловим навантаженням вирізняють Н.: а) ігрове, б) реактивне, в) функціональне, г) фрустраційне, д) компенсаторне. Центральною щодо Н. є проблема його виправданості. В різних культурах побутують, відповідно, різноманітні уявлення про припустимість Н. (в сім'ї, побуті, в соціальному житті, у ставленні до природи) та міру його належного застосування. Специфічною в цьому плані є роль держави, яка "володіє монополією на легітимне Н." (Вебер); проте деякі дослідники заперечують сутнісний характер зв'язку державної влади з принципом Н. (Арендт). Практика масового Н. в XX ст. переконливо свідчить, що Н. є способом руйнації людини - і як суб'єкта насильницьких дій, і як їхньої жертви.В. Нестеренко
См. также в других словарях:
погасати — I а/є, недок., пога/снути, не; мин. ч. пога/с, ла, ло і пога/снув, нула, нуло; док. 1) Переставати горіти або світити, світитися (про світло, вогонь і т. ін.); згасати. || безос. || Ставати невидимим (про небесні світила, промені і т. ін.). ||… … Український тлумачний словник
вичахати — а/ю, а/єш, недок., ви/чахнути і ви/чахти, хну, хнеш, док. 1) Втрачати дещицю тепла, а потім охолоджуватися. 2) перен. Ставати пасивним, менш діяльним; втрачати запал, силу. 3) перен. Поволі втрачати сили, здоров я; хиріти … Український тлумачний словник
помирати — а/ю, а/єш, недок., поме/рти, мру/, мре/ш, док. 1) Переставати жити, ставати мертвим. || Гинути, звичайно передчасно (від підступних дій кого небудь, у бою, від нещасного випадку і т. ін.). || рідко. Здихати (про тварин). 2) перен. Втрачати ознаки … Український тлумачний словник
чахнути — I ну, неш, док. Однокр. до чахкати. II ну, неш; мин. ч. чах, ча/хла, ча/хло і ча/хнув, нула, нуло; недок. 1) Втрачати сили, здоров я, ставати чахлим (у 1 знач.). || Гаснути, тьмяніти (про вогонь). || перен. Втрачати ясність думок, мислення. ||… … Український тлумачний словник
виснажуватися — уюся, уєшся, недок., ви/снажитися, жуся, жишся, док. 1) Дуже ослаблятися, втрачати сили, знесилюватися (від утоми, голоду, хвороби і т. ін.). 2) Втрачати родючість (про ґрунт). 3) Ставати вичерпаним, втрачаючи які небудь свої запаси … Український тлумачний словник
гаснути — не, недок. 1) Переставати горіти, світити. 2) перен. Втрачати сили, здоров я; вмирати (про людину). 3) перен. Втрачати силу вияву; зменшуватися, зникати (про почуття, мрії). || Тьмяніти (про барви) … Український тлумачний словник
догоряти — я/ю, я/єш і рідко догора/ти, а/ю, а/єш, недок., догорі/ти, рю/, ри/ш, док. 1) Закінчувати горіти; горіти до кінця, до певної межі. 2) перен. Переставати світитися, втрачати яскравість. || Закінчуватися. 3) перен. Поступово втрачати сили,… … Український тлумачний словник
замлівати — а/ю, а/єш, недок., замлі/ти, і/ю, і/єш, док. 1) Втрачати чутливість, німіти внаслідок порушення кровообігу (про частини тіла); затерпати. 2) Ставати нерухомим, завмирати від якого небудь глибокого, сильного почуття. 3) діал. Втрачати сили,… … Український тлумачний словник
занепадати — а/ю, а/єш, недок., занепа/сти, аду/, аде/ш, док. 1) Опинятися в стані загального погіршення, зниження рівня розвитку; втрачати політичну або економічну могутність; прот. підноситися, розквітати. || Доходити до стану ідейного зубожіння,… … Український тлумачний словник
розбиватися — а/юся, а/єшся, недок., розби/тися, зіб ю/ся, зі/б єшся, док. 1) Втрачати цілісність від ударів, поштовхів, струсів і т. ін. || Ділитися, дробитися на невеличкі частини, шматки, ударяючись об щось тверде. || Падаючи на що небудь, набігаючи на щось … Український тлумачний словник
безсиліти — ію, ієш, недок. Ставати безсилим, втрачати сили … Український тлумачний словник
